субота, 31 грудня 2016 р.

З Новим роком вас вітаю,
Хай у хаті буде лад,
Хай удача розквітає,
Буде грошей снігопад,
Будуть добрими сусіди,
Та весела вся рідня,
Щоб щастило що є сили,
В році новому щодня!


середа, 24 серпня 2016 р.

19 серпня 1943 року — Президент США Франклін Рузвельт і премʼєр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилльпідписали таємну угоду про співпрацю у створенні атомної бомби.
«Проект Манхеттен» ‒ кодова назва програми США з розробки ядерної зброї, здійснення якої почалося 17 вересня 1943 року. Перед цим дослідження велися в «Урановому комітеті» (S-1 Uranium Committee, з 1939 року). У проекті брали участь учені із Сполучених Штатів Америки, Великобританії, Німеччини та Канади.
    Під час проекту були створені три атомні бомби: плутонієва «Трініті» (підірвана при першому ядерному випробуванні), урановий «Малюк» (скинута на Хіросіму 6 серпня 1945) і плутонієвий «Товстун» (скинута на Нагасакі 9 серпня 1945 року).
      Керували проектом американський фізик Роберт Оппенгеймер і генерал Леслі Гровс.
   Проект був секретним. Імовірно, він почався в 1943 році, коли стало відомо, що в нацистській Німеччині ведуться роботи зі створення атомної зброї. До проекту було залучено багатьох великих учених, які емігрували в 1933 році з Німеччини (Фріш, Бете, Силард, Фукс, Теллер, Блох та інші), а також Нільс Бор, вивезений з окупованої Німеччиною Данії.
Ближче до літа 1945 року військове відомство США зуміло отримати атомну зброю, дія якої базувалася на використанні двох видів подільного матеріалу ‒ або ізотопу урану-235 («уранова бомба»), або ізотопу плутонію-239 («плутонієва бомба»).
   Перший вибух атомної бомби провели в штаті Нью-Мексико 16 липня 1945 року (перше випробування ядерного вибухового пристрою «Трініті» на основі плутонію-239, Аламогордо, на півдні штату Нью-Мексико). Під час цього першого випробування («Трініті») тестувалася саме плутонієва бомба імплозивного типу, а не уранова.
   У СРСР розробкою ядерної зброї займався Спеціальний комітет при Раді міністрів СРСР під керівництвом Берії. Перше випробування атомної зброї в СРСР здійснили в 1949 році, через чотири роки після першого ядерного випробування в США.
   Уряд США, отримавши в 1945 році атомну зброю, провів бомбардування японських міст Хіросіма і Нагасакі в серпні 1945 року.
   6 серпня 1945 на японське місто Хіросіма була скинута уранова бомба «Малюк» (англ. Little Boy). В результаті бомбардування загинуло близько 140 тисяч осіб. Світ вперше зіткнувся з ядерною загрозою.
   На 9 серпня було заплановане скидання плутонієвої бомби «Товстун» (англ. Fat Man) на місто Кокура, але через сильну хмарність мета була змінена. Відбулася бомбардування друга японського міста Нагасакі. Загинуло близько 74 тисяч людей.
   Манхеттенський проект обʼєднав учених з Великобританії, Європи, Канади, США, в єдиний міжнародний колектив, який вирішив завдання в найкоротші терміни і, тим самим, обдарувавши світ проблемою атомної зброї.
  Проте Манхеттенський проект супроводжувався напруженістю у стосунках США і Великобританії. Великобританія вважала себе скривдженою стороною, оскільки США скористалися знаннями вчених з Великобританії, але відмовилися ділитися з Великобританією одержуваними результатами.
6 серпня 1753 року помер  Георг Ріхман, російський фізик, загинув досліджуючи атмосферну електрику при абсолютно безхмарному небі.

8 серпня 1901року народився Ернест Орландо Лоуренс, американський фізик


8 серпня 1902року народився Дірак Поль Адріен Моріс, англійський фізик, Нобелівський лауреат 1933 року «За відкриття нових продуктивних форм атомної теорії»


8 серпня 1996 року помер Невілл Френсіс Мотт, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1977 року

26 серпня   134 років від дня народження Джеймса Франка (1882-1964), німецького фізика. Нобелівська премія 1925 року


26 серпня  народився англійський фізик Вільям Томсон


29 серпня   Міжнародний день проти ядерних випробувань

субота, 16 липня 2016 р.

1 липня - 370 років від дня народження Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646–1716). Німецький учений, філософ, математик, фізик, мовознавець, богослов, логік, історик, бібліотекар, один із родоначальників німецької ідеалістичної діалектики. Організатор і перший президент Берлінської АН, член Англійського Королівського товариства, Паризької АН, таємний радник Петра І, бібліотекар та історіограф при дворі Ганноверського герцога, реорганізатор герцогської бібліотеки у Вольфенбюттері. Основоположник німецької літературної мови, математичної логіки, конструктор вітряного двигуна для насосів, обчислювальної машини, відкрив диференціальне та інтегральне числення, теорію рядів, теорію чисел, закон збереження кінетичної енергії та один з найважливіших принципів фізики – принцип найменшої дії.


середа, 22 червня 2016 р.

8 червня - 115 років від дня народження Бориса Павловича Грабовського (1901–1966). Український фізик, учений-винахідник, конструктор першої у світі установки електронного телебачення (1928). Автор винаходів: катодного осцилятора, окулярів для сліпих, апарату для глухонімих, малолітражного гелікоптера, трикрилого планера, вакуумного пристрою для плавання та ін. Заслужений винахідник республіки Узбекистан, син відомого українського поета Павла Грабовського.

13 червня
185 років від дня народження Джеймса Клерка Максвелла (1831–1879). Англійський фізик, член Лондонського Королівського товариства, викладач фізики Кембриджського університету, основоположник загальної теорії електромагнетизму, класичної електродинаміки, один із засновників кінетичної теорії газів. Автор праць з проблем молекулярної фізики, оптики, механіки, теорії пружності, основ графічної статики.

14 червня
95 років тому (1921) РНК УСРР затвердила Положення про Всеукраїнську академію наук (ВУАН), в якому визначено статус, завдання, організаційні засади академії.
280 років від дня народження Шарля Огюстена Кулона (1736–1806). Французький фізик і військовий інженер, член Французької АН, основоположник закону електростатики – закону Кулона, який визначає величину сили взаємодії електричних зарядів. Автор праць з електрики, магнетизму й технічної механіки. За прізвищем вченого названо одиницю електричного заряду та електричної індукції в Міжнародній системі одиниць (СІ) – кулон.