31 жовтня – 110 років із дня народження Олександра Ахієзера (1911–2000), вченого, фізика, академіка.
Механізм поглинання, зумовлений модуляцією енергії квазічастинки зовнішнім полем,
назву «механізм Ахієзера».
Лауреат премій імені Л. Мандельштама АН СРСР (1949), Державних премій УРСР
в галузі науки і техніки (1986, 2002), імені К. Синельникова (1978), М. Боголюбова (1995)
та О. Давидова (2000) НАН України, Міжнародної премії імені Я. Померанчука (1998)
та інших
25 жовтня – 110 років із дня народження Михайла Янгеля (1911–1971), вченого, конструктора ракетно-космічної техніки.
Основоположник нового напрямку в ракетній техніці, заснованого на використанні висококиплячих компонентів палива і автономної системи керування, що суттєво підвищило боєздатність ракет стратегічного призначення. Брав участь у розробленні проектів перших радянських бойових ракет Р-5 і Р-7, керував розробленням проектів ракет Р-11 і Р-12, організував дослідження аеродинаміки, балістики, матеріалознавства та інших проблем ракетної галузі (1950-1954).
У 1939 році 25-річний математик Джордж Данциг навчався в Каліфорнійському університеті. Одного разу він на 20 хвилин запізнився на пару зі статистики. Тихенько увійшов, сів за парту і закрутив головою, намагаючись зрозуміти, що пропустив. На дошці були записані умови двох завдань.
Данциг переписав завдання в зошит і став слухати професора. Удома він тричі пошкодував про те, що запізнився на пару. Завдання були дійсно складними. Данциг думав, що, ймовірно, пропустив щось важливе для їх вирішення. Однак робити було нічого. Через кілька днів напруженої роботи він все ж вирішив ці завдання.
Задоволений, заскочив до професора і віддав зошит.
Професор Єжи Нейман неуважно прийняв завдання. Він якось не зміг відразу згадати, що не ставив студентам нічого подібного... Коли через деякий час він таки переглянув те, що приніс йому учень, у нього просто очі на лоб полізли. Він згадав, що дійсно на початку однієї з лекцій розповідав студентам умови двох цих завдань. Двох нерозв'язних завдань!
Двох завдань, які не міг вирішити не тільки сам професор, але й інші видатні математики того часу.
Однак Данциг просто не почув ту частину лекції, у якій йшлося про те, що ці завдання не мають розв'язання. І вирішив їх.
Ви можете зробити неможливе для інших, якщо тільки не переконаєте самі себе в тому, що це неможливе дійсно є неможливим.
Вознюк О.В. Аксіоматичні основи освіти дорослих // Концептуальні засади розвитку освіти дорослих: світовий досвід, українські реалії і перспективи: збірник наукових статей / за ред. Кременя В.Г., Никало Н.Г., укл. Аніщенко О.В., Лук’янова Л.Б. – К.: Знання України, 2018. – 616 с. – С. 76-80.
